- щелеп
- ще́леп "челюсть, нижняя скула", южн. (Даль), наряду со ске́леп – то же. Возм., от щель?
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
ЩЕЛЕП — и скелеп муж., южн., новорос. челюсть, салазки, нижняя скула. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
багатощелепний — а, е. Який має кілька щелеп … Український тлумачний словник
верхньощелепний — а, е. Який стосується верхньої щелепи. || Який знаходиться на верхній щелепі … Український тлумачний словник
восьмищелеповий — а, е. Який має вісім щелеп … Український тлумачний словник
вуса — ву/си, ів, мн. (одн. вус, рідко ус, а, ч.). 1) Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. 2) Волосся щетинки по боках верхньої губи в деяких тварин. || Тонкі відростки по боках рота деяких риб (напр. сома) і рака. •• Кито/вий вус пругкі… … Український тлумачний словник
єдиноріг — ро/га, ч. 1) Рідкісна морська тварина з родини дельфінових із довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал. 2) Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом. 3) Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої був прикрашений вилитою… … Український тлумачний словник
жвали — ів, мн. Перша або верхня пара щелеп у ракоподібних, багатоніжок та комах … Український тлумачний словник
жовна — I жовн а и/, ж. 1) Те саме, що дятел. 2) діал. Іволга. II ж овна рідко жо/вни, вен, мн. (одн. жо/вно, а, с.). 1) Затверділі хворобливі пухлини у вигляді ґуль на тілі людей, тварин, на рослинах. 2) М язи на вилицях, що випинаються зі стисканням… … Український тлумачний словник
зубний — а/, е/. Прикм. до зуб 1). || Признач. для догляду за зубами. || Який лікує зуби (про лікаря). || Спеціально обладнаний, пристосований для лікування зубів. Зубна лікарня. Зубний кабінет. •• Зубна/ кіста/ мед. порожнинне утворення в щелепі, що… … Український тлумачний словник
ікло — а, с. 1) Зуб між різцями й передкореневими зубами в кожній половині верхньої та нижньої щелеп людини й ссавців. 2) Великих розмірів зуб, що виступає з рота назовні (в деяких ссавців): бивень … Український тлумачний словник