Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
ХУТКИЙ — южн., зап. хутко нареч. скоро, быстро, прытко, живо, резво, бойко, проворно, спешно, борзо. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
хуткий — а/, е/. 1) Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю; швидкий, скорий. || Який дуже швидко рухається. || Здатний до швидких дій; меткий, прудкий. 2) Те саме, що скорий 2) … Український тлумачний словник
хуткий — прикметник … Орфографічний словник української мови
швидкий — I 1) (про дії, рухи, темп тощо який вирізняється великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), стрімкий, стрімливий, прудкий, хуткий, шпаркий, бурхливий, невпинний, шалений; поспішний, спішний, поспішливий, квапливий, поквапливий, поквапний,… … Словник синонімів української мови
хутенький — а, е. Пестл. до хуткий … Український тлумачний словник
хутесенький — а, е. Пестл. до хуткий … Український тлумачний словник
хуткість — кості, ж. Властивість за знач. хуткий … Український тлумачний словник
хуткіший — а, е. Вищ. ст. до хуткий … Український тлумачний словник
хутко — Присл. до хуткий … Український тлумачний словник
прудкий — 1) (який має велику швидкість, прискорений темп про рух, дію), стрімкий, хуткий 2) (який відзначається швидкими, зграбними рухами про людей і тварин), меткий, проворний, моторний, прудконогий, прудкобіжний … Словник синонімів української мови
