витися это:

витися
Виться — витися (1)
1. Кружиться в воздухе, подниматься.
∆ Голубка вилася, вилася, / Вывела сестру приголубку; / Садилася голубка на лавку, / На лавочку под окошко. Велик. нар. песни, IV, 452. Как же пчелы вьются — у меня слезы льются... Там же, V, 370. Над ричкою, над Дунаем короговка въеться; / Ой там то наш та пан Супрун з татарином бъется. Метлин. Народ. южнорус. песни, 430. Летить орел по над хутір, / А в повітру въєтсі, / Ой там, ой там бідний козак / С поляками бъєтсі. Ант. и Драг. Истор. пес. малор. нар., II, 20. Вилися пчолочки / Коло нашай лозочки. / Вицися, ня вицися / Поцихоньку садзицися. Шейн. Белор. сб., I, 258.
|| Перен. доноситься, долетать:

Солнце свѣтится на небесѣ, — Игорь князь въ Рускои земли. Дѣвици поютъ на Дунаи — вьются голоси чрезъ море до Кіева. 44—45.

2. Извиваясь ползти.

...узрѣвъ я, иже змия вьющися по земли, осуженъ бысть землю ясти. Апокал., 57 (XII—XIII вв.).

3. Обвиваться.

И рече диявол к неи: „Есть трава над рекою, вьется около древа“... Палея Ист. сокр., 10 (XVI в.).

◊ Вьются — 3-е л. мн. ч. наст. вр.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Смотреть что такое "витися" в других словарях:

  • витися — в ю/ся, в є/шся, недок. 1) Обвиватися, плестися навколо чого небудь, по чомусь (про рослини). || Закручуватися кучерями чи бути кучерявим (про волосся). 2) Робити звивисті рухи. || Вигинатися, корчитися. || Рухатися навколо чого небудь; крутитися …   Український тлумачний словник

  • витися — [ви/тиес а] вйу/с а, вйе/с :а, вйе/ц :а, вйеимо/с а, вйеите/с а, вйу/ц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • витися — I (про рослини обмотуватися, обкручуватися навколо чого н., по чомусь), плестися, повиватися, повитися, обвиватися, обвитися, обплітатися, обплестися, повзти; обвивати (що), обвити, повивати, повити (що собою) II ▶ див. залицятися, звиватися I,… …   Словник синонімів української мови

  • витися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гнівитися — влю/ся, ви/шся; мн. гнівля/ться; недок., рідко. Те саме, що гніватися …   Український тлумачний словник

  • прогнівитися — див. прогнівлятися …   Український тлумачний словник

  • розгнівитися — див. розгніватися …   Український тлумачний словник

  • угнівитися — див. угніватися …   Український тлумачний словник

  • прогнівитися — [прогн іви/тиес а] н іўл у/с а, ви/с :а, ви/ц :а, виемо/с а, виете/с а, н іўл а/ц :а; нак. ви/с а, в і/ц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • вгнівитися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»