гримати

гримати
Гримати — греметь (об оглушающих ударах оружия, о бряцании оружия) (1):

Съ зараніа до вечера, съ вечера до свѣта летятъ стрѣлыкаленыя, гримлютъ сабли о шеломы, трещатъ копіа харалужныя въ полѣ незнаемѣ среди земли Половецкыи. 17.

|| Громко звучать, грохотать.

Имъ же (греческим философам) насмихает ся Богословець бающимъ, яко божьею силою Зевесь не плакаше надъ дѣтятемъ, но плачь имяше онъ гримающь до небеси. Гр. Бог., 15 (XIV в.).

Ср..Гримание — грохот, звон.

И приведе кириты бѣсы нѣкия гласяща и плещюща въ оружьи и пляшющя, еже глаголеть ся огня гласъ да гриманьи оружья възможеть покрыти младенца богу плачющю, да не како с небеси услышавъ Кронъ пожреть и́. Гр. Бог., 15 (XIV в.).

◊ Гримлютъ — 3-е л. мн. ч. наст. вр.
См. гридница

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "гримати" в других словарях:

  • гримати — ГРИМА|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Греметь: б҃жьею силою зевесь не плакате на(д) дѣтѩте(м). но плачь имѩше онъ гримающь до нб҃си. ГБ XIV, 15б …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • гримати — аю, аєш, недок. 1) Сильно стукати, ударяти, бити чим небудь. || Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим небудь на щось. || Створювати або видавати сильний стук, шум і т. ін. 2) на кого, із спол. що і без додатка. Голосно лаяти, дорікати… …   Український тлумачний словник

  • гримати — 1) (сильно стукати), грюкати, ударяти, бити; погрюкувати, погримувати (час від часу) 2) (голосно лаяти, дорікати кому н. у чомусь), покрикувати, гикати, гарикати, дорікати, зіпати, волати, кричати …   Словник синонімів української мови

  • гримати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • прогримати — аю, аєш, док. 1) Док. до гримати. 2) Гримати якийсь час …   Український тлумачний словник

  • грымать — сердито говорить, браниться , диал. грымза старый ворчун , ср. укр. гримати греметь, стучать , русск. цслав. гримати звучать . См. греметь …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • гриманьѥ — ГРИМАНЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Действие по гл. гримати: ира. нѣкогда же родивши ды˫а… приведе кириты бѣсы нѣки˫а. гласѩща и плещюща въ ѡружьи и плѩшюща. ѥже гл҃тьсѩ огнѩ гла(с). да гриманьи оружь˫а. възможеть покрыти младенца. б҃у плачющю. ГБ XIV, 15б …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • гиркати — аю, аєш, недок., розм. Сердито гримати на кого небудь; покрикувати …   Український тлумачний словник

  • грим — I у, ч. 1) Спеціальні фарби та наклейки, що використовуються для надання обличчю актора відповідного вигляду. 2) Оформлення обличчя актора для гри на сцені. II виг. Уживається як присудок за знач. гримати 1) …   Український тлумачний словник

  • гримання — я, с. 1) Дія за знач. гримати 1) і звуки, утворювані цією дією. 2) Голосні дорікання, погрози і т. ін. кому небудь …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»