Граний

Граний

Граний: -я, муж.; стар. Гран, -а.
Отч.: Граниевич, Граниевна и Граньевич, Граньевна; разг. Граньич.
Производные: Граня.
Происхождение: (От лат. granum — зерно.)

Граний: -я, м.; стар. Гран, -а.
Отч.: Гра́ниевич, Гра́ниевна и Гра́ньевич, Гра́ньевна; разг. Гра́ньич. Производные: Гра́ня. [От лат. granum — зерно.]

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

граний — прикметник … Орфографічний словник української мови
відіграний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зіграний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обіграний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
одіграний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
підіграний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розіграний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
відіграний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відіграти. || віді/грано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
зіграний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зіграти. 2) у знач. прикм. Злагоджений … Український тлумачний словник
обіграний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обіграти … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике