ворог это:

ворог
ВО́РОГ -а; м. Нар.-поэт. Враг. Злой в. Смотреть как на ворога.

Энциклопедический словарь. 2009.

Синонимы:

Смотреть что такое "ворог" в других словарях:

  • ВОРОГ — муж. враг, недруг, неприятель, супротивник, недоброжелатель, супостат, злоумышленик, злодей; нечистая сила, сатана; нечистый в лесу, леший; | орл. знахарь, колдун. Не сживайся ворог с ворогом, коли дело за одно. Не вспоя, не вскормя, ворога не… …   Толковый словарь Даля

  • ворог — враг, супротивник, противник, недруг, неприятель Словарь русских синонимов. ворог см. враг Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • ВОРОГ — ВОРОГ, ворога, муж. (обл., нар. поэт.). Недруг, враг, неблагожелатель. Злой ворог. || Чорт, леший, нечистая сила (эвф.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОРОГ — ВОРОГ, а, муж. (стар. и высок.). То же, что враг. Лютый в. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ворог — ВОРОГ, арх. – Враг; изменник. – Пускай об этом знают все вороги! (1. 346); Повели его вместе с остяцкой девкой в приказную избу как полонянина ворога (3. 361). Сл.РЯ XI XVII 3. 32: ворогъ «недруг, неприятель, противник» (1255 г.) …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ворог — враг; нечистый, черт , ворожий, укр. ворог, блр. ворог, др. русск. ворогъ, ст. слав. врагъ ἐχθρός (Клоц., Супр.), болг. враг, сербохорв. вра̑г, словен. vrȃg дьявол, черт , чеш. vrah, слвц. vrah убийца , польск. wrog, род. п. wroga враг .… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Ворог — м. устар. то же, что враг Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ворог — ворог, вороги, ворога, ворогов, ворогу, ворогам, ворога, ворогов, ворогом, ворогами, вороге, ворогах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ворог — в орог, а …   Русский орфографический словарь

  • ворог — а, ч. 1) Той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким небудь; недруг, супротивник. || чого. Принциповий противник чого небудь. 2) також збірн. Супротивник на війні, у воєнних діях. 3) перен. Шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т …   Український тлумачний словник

  • ворог — [во/рог] га, м. (на) гов і/ гу, кл. рожеи, мн. ги/, роуг і/ў два во/рогие …   Орфоепічний словник української мови

Книги

  • Шлях Богомола. Імператор повені, Володимир Єшкілєв. Середина ІХ століття. Східна Європа охоплена війнами. Праукраїнські племена під тиском Хазарії та служителів демонічного божества, знаного під ім’ям Богомола, відступають на Захід. Але й на… Подробнее  Купить за 110 руб электронная книга
  • Гонихмарник, Дара Корній. У життя Аліни вриваються чари, яким вона не здатна протистояти, і кревний ворог Градобур – заклинач дощу. Щоб перервалася нарешті низка нещасть, що переслідують ужекілька поколінь її родину,… Подробнее  Купить за 90 руб электронная книга
  • Адвокат із Личаківської, Андрій Кокотюха. Початок ХХ століття, 1908 рік. Молодий киянин Клим Кошовий дивом вирвався з тюрми й тікає від переслідувань царської влади до Львова. Але й тут його заарештовує поліція – біля трупа відомого… Подробнее  Купить за 90 руб электронная книга
Другие книги по запросу «ворог» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»