БАЛЬНИК это:

БАЛЬНИК
БАЛЬНИК
БАЛЬНИК, см. балить и бал.

Толковый словарь Даля. 1863-1866.


.

Синонимы:

Смотреть что такое "БАЛЬНИК" в других словарях:

  • БАЛЬНИК — БАЛЬНИК, бальника, муж. (школ. дорев.). Ведомость с отметками об успехах и поведении ученика. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • бальник — сущ., кол во синонимов: 1 • охотник (73) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • бальник — I. БАЛЬНИК I а, м. bal m. 1. Бальник, бальница. Охотник до балов. Даль. 2. разг., проф Танцор группы бального танца. Новичков набирают в группу бального танца. Неофициально их зовут бальниками . Огонек 1982 48 18. // СМ 82. Пока еще в Чите все… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • вискрібальник — а, ч. Той, хто вискрібає щось …   Український тлумачний словник

  • відгрібальник — а, ч. Робітник, який відгрібає що небудь (вугілля, зерно, солому тощо) …   Український тлумачний словник

  • загрібальник — а, ч. Той, хто загрібає граблями колоскові рослини, сіно і т. ін …   Український тлумачний словник

  • згрібальник — а, ч. Той, хто згрібає (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • нагрібальник — а, ч. Робітник, що займається нагрібанням чого небудь …   Український тлумачний словник

  • відгрібальник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • загрібальник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»