Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
вестися — веде/ться; мин. ч. ві/вся, вела/ся, вело/ся; недок. 1) Відбуватися, здійснюватися, тривати. 2) безос. Бути у звичаї, узвичаєним. 3) розм. Бути в наявності, існувати. 4) розм., заст. Жити, плодитися. 5) безос. Іти, складатися так чи інакше (про… … Український тлумачний словник
вестися — I безос. (бути звичаєм, загальноприйнятим правилом), водитися, поводитися, повестися, узвичаюватися, узвичаїтися, заведено безос. прис. сл. Пор. усталитися II ▶ див. бути, відбуватися, ітися I … Словник синонімів української мови
вестися — 1 дієслово недоконаного виду відбуватися; бути в наявності; плодитися про худобу вестися 2 дієслово недоконаного виду складатися про умови життя; щастити; бути у звичаї безос … Орфографічний словник української мови
ВОДИТЬ — ВОДИТЬ, вести или весть, важавать кого, провожать на ходу, либо таща за собою силою, по нуждая, или же помогая, поддерживая, или указывая путь, или предводительствуя, будучи начальником или приставом, либо вожаком, водырем, управлять; | держать,… … Толковый словарь Даля
ВЕСТИ — ВЕСТИ, вестися, см. водить. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
виводитися — I иться, недок., ви/вестися, едеться, док. 1) Зменшуватися в кількості, переставати існувати; зникати. || Знищуватися, зникати безслідно. •• Не виво/дитися бути де небудь, у когось весь час. 2) Народжуватися, з являтися на світ (про малят птахів… … Український тлумачний словник
дуплексний — а, е. Двобічний. •• Ду/плексний звязо/к двобічний електрозв язок між двома пунктами, при якому у кожному з них передача та прийом повідомлень можуть вестися одночасно … Український тлумачний словник
театр — у, ч. 1) Вид мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. •• Теа/тр абсу/рду один з виявів модернізму в театральному мистецтві; вистави цього театру безсюжетні, слово і сценічна дія фрагментарні. Теа/тр… … Український тлумачний словник
відбуватися — відбутися (про дію, подію, явище тощо мати місце), траплятися, трапитися, здійснюватися, здійснитися, бути, проходити, пройти, діятися, робитися, чинитися, і[й]ти, вершитися уроч., довершуватися, довершитися уроч.; обходитися, обійтися (без кого… … Словник синонімів української мови
ітися — I = йтися безос. (кому про умови життя, стосунки, обставини улаштуватися певним чином), вестися, складатися, скластися поводитися II ▶ див. відбуватися, наближатися 3), щастити … Словник синонімів української мови
