- тятива
-
Полный церковнославянский словарь (с внесением в него важнейших древнерусских слов и выражений). Сост. свящ. Григорий Дьяченко. 1900.
тятива
Смотреть что такое "тятива" в других словарях:
ТЯТИВА — ТЯТИВА, см. тетива. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
тятива — см. тетива … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
тятива — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тятиви … Орфографічний словник української мови
тятива — Конструктивний елемент східчастого маршу у вигляді нахиленої дерев яної балки, на бічні грані якої спираються сходинки. Мають місце: тятива зігнута короткий зігнутий брус, яким на поворотах з єднуються сусідні марші у дерев яних сходах; тятива… … Архітектура і монументальне мистецтво
тятива — и/, ж. Ремінь, мотузка, струна і т. ін., що туго стягує кінці лука … Український тлумачний словник
тятива — [т атиева/] ви/, д. і м. в і/, мн. ти/вие, ти/y дв і т атиеви/ … Орфоепічний словник української мови
тятива — ви, ж. Пр. Мотузка, ремінь, що стягує кінці лука … Словник лемківскої говірки
тетива — тятива, диал. также веревка, окаймляющая рыболовную сеть сверху и снизу , арханг. (Подв.), укр. тятива тетива , блр. цецiва, др. русск. тѧтива – то же (Георг. Амарт., ХIV в.; см. Соболевский, Лекции 82), ст. слав. тѧтива νευρά (Супр.), болг.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
тетівка — и, ж., рідко. Те саме, що тятива … Український тлумачний словник
тятивний — а/, е/. Прикм. до тятива … Український тлумачний словник
