Монастир это:

Монастир
        город на В. Туниса, в вилайете Сус, на побережье Средиземного моря. 19,2 тыс. жителей (1966, перепись). Торгово-ремесленный и развивающийся промышленный центр. Производство оливкового масла. Лов и переработка рыбы, добыча губок. Предприятия текстильной и металлообрабатывающей промышленности. Курортно-туристский центр. Основан близ античного поселения Руспина. В старой части города (Касбе) сохранился древний монастырь (2 в. до н. э.).

Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.

Смотреть что такое "Монастир" в других словарях:

  • Монастир — портовый город в Тунисе (см. Тунис (государство)) с населением 50 тыс жителей, лежит на скалистом полуострове на самом юге залива Хаммамета в 24 км от курортного города Сус. Имя городок получил от латинского слова Monasterium, что значит… …   Географическая энциклопедия

  • Монастир —         город порт в Тунисе. Вырос в VIII IX вв. на месте финикийского, затем римского г. Руспина. Ворота медины Баб ас Сур и Баб ад Дарб (оба XIII в.), руины Большого рабата (796), касба (ныне Музей исламского искусства; IX XI вв., по другим… …   Художественная энциклопедия

  • Монастир — У этого термина существуют и другие значения, см. Монастир (значения). Город Монастир Страна ТунисТунис …   Википедия

  • Монастир — Монастир. Михраб мечети Сайида. X—XI вв. Монастир, город на востоке Туниса. Административный центр вилайета Монастир. Около 27 тыс. жителей (1966). Порт на южном берегу залива Хаммамет. Аэропорт. Торгово ремесленный центр. Текстильные… …   Энциклопедический справочник «Африка»

  • монастир — я/, ч. 1) У буддизмі, християнстві (православ ї і католицизмі) – громада ченців або черниць, що з належними їй землями й капіталами становить церковно господарську організацію. || збірн. Члени цієї громади. 2) Церква, будівлі й територія, належні …   Український тлумачний словник

  • монастир — (грец. усамітнене житло) Комплекс різних споруд або приміщень, призначений для проживання людей, які присвятили себе служінню релігійному культу. Виконувались у вигляді приміщень, заглиблених в скелях або землі (т. зв. печерні) або складались з… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • монастир — [монасти/р] тиер а/, ор. тиере/м, м. (ў) тиер і/, мн. тиер і/, тиер і/ў, д. тиер а/м …   Орфоепічний словник української мови

  • монастир — (форма організації чернецтва, що існує відповідно до певних церковних правил і норм; будівлі й місцина цієї громади); кляштор (католицький), абатство (римо католицький з усіма належними йому володіннями); пустинь (невеликий, у відлюдній… …   Словник синонімів української мови

  • монастир — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • монастир — тиря, ч. Пр. Релігійна громада ченців або черниць з належною їй територією, будівлями, церквою та капіталами, що належать цій організації …   Словник лемківскої говірки

Книги

Другие книги по запросу «Монастир» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»